„Тут будеш ти короткий час як гість,
А потім вічно будеш враз зо мною
Горожанином того Риму, де Христос
„Є Римлянином. Тож для блага світа,
Який тепер на так лихій дорозї,
Гляди на віз мій і на те, що в нїм,
„Аби вернувши ся знов на той світ
Ти все те міг докладно написати“.
Данте сидячи при її ногах бачить, як віз, на якім приїхала до раю Беатріче, часть по части розривають ріжні звірі. На сам перед його шарпає орел, потім лис виносить усе з його середини, на рештї з поміж колїс вилазить дракон і запускає свій хвіст також у середину воза, по чім увесь віз і дишель покриваєть ся пташачим пірєм. Їз усїх частий воза висувають ся рогаті голови, а з посеред них виринає блудниця, що цікаво та ласо овираєть ся довкола. До неї приступає велитень, бє її завзято від голови до ніг, а потім тягне з собою в лїс, Усї ті картини мають симболїчне значінє і характерізують зіпеутє римської церкви.
В 88-ій піснї Беатріче з Дантом відходить на бік від того супроводу духів, серед якого сидїла під деревом, а колю.вони була самі, вона зарнула на нього лагідно і сказала:
„Ходи-бо скорше, близше тут до мене, Щоб ти міг чути як найдокладнїйше Все те, що маю я тобі сказати“.
Данте наблизив ся до неї, та не. міг промовити нічого. Тоді вона запитала:
„О братчику, чому не смієш ти
Тепер, коли самі ми лиш обоє,
Розпитувать про все те, що ти бачив?“
Данте відповідає на се несміло:
