„Мене Марія у тяжкім породї
У вашім древнїм баптістерії
Мене хрестили на ймя Каччєґвіда.
„Брати були Моронто й Елізео;
Із Валь ді Падо взяв собі я жінку,
З якої й твій виводить ся придомок.[1]
„Під цісарем Кіндратом я служив,
І він надав мені рицарьский пояс, —
Се заслужив я чесними дїлами.
„З ним я ходив бороти ся з неправим
Законом там, де з Пастуха вини
Люд присвоїв собі все ваше право.
„В тім бою та мене юрба погана
І розвязала з тим зрадливим світом.
Якого лесть поганить многі душі, —
„І так замучений я тут знайшов спокій“.
Шіснацята пісня занята дальшим оповіданєм Каччіяґвіди про стару Фльоренцію і має лише льокальне значінє; в сїмнацятій піснї той же предок віщує Дантови його будущу долю:
„Як Іпполїт, що вийшов із Атен
За-для лихої мачухи — зрадницї,
Так мусиш ти Фльоренцію покинуть.
„Там того хочуть, заходи вже роблять,
І швидко вчинить той, що про се мислить
Там, де Христа щоденно продають.
„Розпустять вісти, й скривдженим, як завше,
Вину припишуть, але пімста вкаже
На кривду того, хто її голосить.
„Покинеш все, що ти кохав найбільше, —
Се буде перший постріл, що досягне
Тебе із лука, твойого прогнаня.
- ↑ Назва Альдїґері льомбардського похожденя.
