для міст не було місця. Февдалїзм був порядком сїльським, оперував лиш такими понятями, як замок, двір і село. Піддані для нього були селяни, що робили на хлїб під охороною замку, або ремесники, що працювали в самім замку, а по части в селї. Господарська сістема, на якій був оснований сей лад, було так зване натуральне господарство. Кождий замок, кождий двір з придїленим до нього рейоном підданства, се окремий світ для себе, надїлений власними правами, сконцентрованими в особі пана. В тім світї все обертаєть ся довкола нього, але за разом так, щоб по за тим центром не мати по змозї нїяких звязків, нїякої залежности. Сей малий світок вистарчає сам собі у всїм; він живе тим, що сам собі заробить, заспокоює всї свої потреби продуктами своєї власної працї; довіз чужих товарів обмежений цлами, митами, спеціяльними правами. Те, що витворить людська праця в тім тїснім околї, а що збуває по заспокоєню необхідних потреб людности, йде звичайно до панського скарбу, творить його достаток, побільшуваний від часу до часу грабунком у постороннїх, так само остро відмежованих світах або здобичею в далеких війнах. Податків у нинїшнїм значіню слова не було. Пан брав від підданих роботизну або натуралїї — худобу, дріб, збіжє та инші рільні продукти, а сам за лено платив цїсарови чи в загалї зверхникови не грішми, а услугами, воєнною службою. Гроший було дуже мало і потреби їх не відчувано так як нинї.
Та ось звільна, звичайно на руїнах римських мунїціпій та навязуючи до їх на пів забутих традицій, розвивають ся міста і вносять у той хаотичний світ нові елєменти нового ладу. Під охороною мурів і війська тут у перве віднаходять люди троха спокою, — мають час подумати про ширший світ і висші культурні потреби. Перший мотор — жадоба зиску, гонить мешканцїв надбережних міст на море, до торговлї. На морі дорога була безпечнїйша нїж на суші; там не було анї рогачок, анї мостів, анї вузких проїздів, де
