Цю сторінку схвалено
— 34 —
Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?
На радощі світу?
Чи бурі боїшся, чи грому з блакіту?
Чи грому з блакіту?“
„Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,
Не страшно і грому,
І світло люблю я, купаюся в ньому,
Купаюся в ньому.
Та в гору не пнуся, бо сили не маю,
Бо сили не маю.
Червоні ягідки до долу схиляю,
До долу схиляю.
Я в гору не пнуся, я дубам не пара,
Я дубам не пара;
Та ти мене, дубе, отінив як хмара,
Отінив як хмара“.
VI.
„Ой, ти дубочку кучерявий,
Ой, а хтож тебе скучерявив?“
„Скучерявили густі лози,
Підмили корінь дрібні сльози.
Скучерявили темні ночі,
Зранили серце чорні очі.
Чорнії очі, пишна врода,
Гордая мова, непогода.
Гордая мова — вітер зимний,
Вічна розлука — жаль нестримний.
