Сторінка:Іван Франко. Зівяле листя. Третє видання. 1922.djvu/76

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
 —  72  — 
XIX.

„Самовбивство  —  се трусість,
Се втека з борні,
Ошуканськая кріда”,  — 
Так скажуть мені.

Ах, панове! Про трусість
Мовчіть ви мені!
Чи ви нюхали порох
В життєвій війні?

Чи ви лоб свій розбили
о дійсности мур?
Чи вам звісно, як смачно
На гаках тортур?

„Самовбивство, се прогріх,
Безправя і злість”...
Най вам слово Христове
На се відповість.

Як Христос по землі ще
Навчати ходив,
То зустрів чоловіка,
Що в шабас робив.

„Як же можна! Се прогріх!”
Обурився хтось,
Та робітнику строго
Промовив Христос:

„Коли знаєш, що чиниш  — 
Блаженний єси;
А не знаєш, що чиниш  — 
Проклятий єси.