Сторінка:Іван Франко. Зівяле листя. Третє видання. 1922.djvu/77

Цю сторінку схвалено

— 73 —

„Коли знаєш, що чиниш —
Закон твій — ти сам;
А не знаєш, що чиниш —
Закон є твій пан“^[1].

Для знаю́щих знання́ їх
Найвищий закон!
Незнающі в законі
Най гнуться карком.

Чи я знаю, що чиню,
Се знаю лиш я —
І такий, що мене зна
Ще ліпше, ніж я.

XX.

Отсей маленький інструмент
Холодний та блискучий…
Один кивок… один момент…
І крови ключ кипучий…
Легенький крик… безсильний шепт,
А там — поклін покірний, —
Отсе весь лік, отсе рецепт
На весь мій біль безмірний.

В отсей маленький інструмент
Кладу маленьку кулю,
І замісць любки на момент
Його до серця тулю.

——————

↑ Слів тих даремно шукати в євангелії, та вони заховалися в однім старім грецькім рукописі. „Коли знаєш, що чиниш — блаженний єси, а коли не знаєш, що чиниш, проклятий єси як переступник закона“. Високі і несумнівно автентичні Христові слова! Прим. автора.

[1] Слів тих даремно шукати в євангелії, та вони заховалися в однім старім грецькім рукописі. „Коли знаєш, що чиниш — блаженний єси, а коли не знаєш, що чиниш, проклятий єси як переступник закона“. Високі і несумнівно автентичні Христові слова! Прим. автора.

[1]