Сторінка:Іван Франко. Малий Мирон і иньші оповіданя (1903).pdf/97

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 85 —

І ще одно. Хоча се була третя кляса нормальної, по теперішньому людової школи висшого, міського типу, і ми ледво дійшли в ґраматицї до деклїнацій та конюґацій, то все таки ми, особливо ті, що мали бистрійше око і не дрімали в часї науки, мали нераз нагоду переконати ся, що о. Телесницький навіть для сього низесенького ступня розпоряжав замалим засобом знаня. Аритметичні задачі, подані в нашім Rechnungsbuch-у, робили йому трудности; навіть з відмінами слів, з нїмецькими родівниками та з розріжненями частий мови він не все вмів дати собі ради.

Одна з таких його помилок привела мене у-перве в конфлїкт з о. Телесницьким. Ученик, що сидїв обік мене, викликаний з нїмецького, мав перекласти реченє: Im Sommer herrscht grosse Hitze. Він переклав по польськи: W lecie panuje wielkie gorąco. Далї йшло реченє: In der Hitze spazieren ist schädlich. Ученик зацукав ся.

— W go… w gorą…

— Ну, що? Як же буде: In der Hitze?

— W gorącem.

— Як, як?

— W gorącu.

— Га, га, га! Як, як?

— W go… go… gorącości, — пробулькотїв збитий з пантелику хлопець.