Сторінка:Іван Франко. Манїпулянтка й иньші оповідання. 1906.djvu/78

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 70 —

всїх страждущих навіть задля власної провини, глибокий жаль над загальним горем людського житя. Постановила собі як найчастїйше відвідувати і потїшати горем прибиту Ольжину матїр. І що найдивнїйше, в її чистій дївочій уяві образ приятельки, упавшої і зганьбленої, зовсїм через те не змалїв і не заплямив ся. Навпаки, Целя почувала для неї незвичайну нїжність і пошану, як для мученицї.