Сторінка:Іван Франко. Орфей (1915).djvu/2

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Кіпр теж гористий і в нім Афродіту й Адоніса втрату,
Оргії Праксідіки та нічнії гуляння Афіни,
Також плачі єгиптян і Озіріса масті святої.

Також ворожіння в них нових родів явилося много
З звірів і птахів і як у нутрі їх усяке буває,
Або ворожать зі снів толкователі привидів сонних,
Як людські душі не раз сни тривожать і серце стискають;
Інші толкують знаки, й чудеса, й движення зір на небі,
Та очищальне миття земнородним велику підмогу,
Та молитви до богів, та смертельних багатії дари.
Се я тобі розповів, що сам бачив або де дізнався,
Як я на Тенар ходив на шлях пітьми в само нутро аду,
Лиш на кіфару свою звірившись, із любві до подруги,
Або коли єгиптян тайники я відвідав святії,
В Мемфісі божеськім був і міста святі Апіса-бога
Пооб'їздив, що кругом бистроплинний їх Ніл обливає.
Все те від серця тобі я колись висповідав правдиво.
А тепер, як відліта світозарна зоря божественна
Й тіло моє покида [й поспіша] у широкеє небо,
З голосу мого пізнай те, що досі держав я укритим,
Як Пієрію колись та лейбетрів високії гори
[Божеський Язон ходив та численна дружина героїв
Кораблем «Арго» й які були з нею мої теж пригоди].

II. Язонові запросини

[Старість хилила мене вже, й не про яке діло геройське
В мене думок не було, лиш віку би дожити в спокою,
Аж ось відвідав мене у криївці відлюдній та мирній
Язон, Аїзона син, молодий фессалієць і жвавий],
І попросив, щоб йому був я помічником у дорозі
На мореходнім судні до племен негостинного люду,
В край багачів та безбожників, де був володар Аетес,
Гелія син, що усю землю світлом своїм наділяє.
[Се йому здумав отець, що в Фессалії мав володіння];
Впала йому вирочня від Піфії, що син його власний
Лихо йому нанесе й вирве з рук його вдасть королівську.
Підступ у серці своїм проти сина він здумав [пекельний],
Бо поручив принести золоте [собі] руно з Колхіди
В Фессалію многокінну. Та сей, вчувши слово неправе,
Руки піднявши, благать став високошановную Геру, —

44