Сторінка:Іван Франко. Орфей (1915).djvu/8

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Линви міцні на себе споможіть, сліди в землю втискайте
Підошвами, верхи ж ніг із землі витягаючи живо!
Весело той корабель затягніть у синявую воду,
«Арго» з соснових дерев та й дубів збите [та й пречудово].
Ти ж, дерево, що не раз уже досі чувало мій голос,
Що так пестив дерева на вершинах гір [наших] лісистих
Та скель високих, тепер же зійшло аж до моря зо мною,
Гори покинувши, йди тепер на ту дівичу дорогу
Морських глибин і спіши перейти його темні затони
Моїй кіфарі та ще й голосові богині послушне».

Дрогнув тоді корабель, віщий голос почули ті буки,
Що Аргос попідкладав, мов вали, під судно те чорняве
З ради Паллади; як стій піддвигнули його [їх зусилля]
Підоймами, і воно покотилося в море негайно.
В рух увійшовши, воно розкидало підвали грубезні,
Підложені під сподом, линвою прикріплені одною.
В пристань ввійшовши, воно підняло величезную хвилю,
Що облила береги. Зрадувавсь усім серцем Іязон,
Аргос же у корабель скочив, а за ним зараз же Тіфіс,
Ті, допомагаючи один одному, вставили зараз
Машт і вітрила, стерно прив’язали до задньої часті
І поприв’язували [все, що де було треба,] линвами.
З обох боків корабля повставляли [скрипучії] весла
І повеліли входить всім мінійцям [на поклад] поспішно.

Ось до них Айзона син промовля отеє слово летюче:
«Слухайте, о королі бездоганні! Мені не подоба
Та й не охота жадать, щоб мені підлягали чільніші,
Але ви того, кого вкаже ум ваш і ваша прихильність,
Ставте [всім нам] вожаком, що про всяку річ дбати повинен,
Вказувать, що й де сказать, як і де та кому що чинити,
Чи кораблем пливучи, чи до берега будь-де приставши,
Чи то в Колхіді, чи десь в іншім краї та в іншім народі.
Та що зо мною вас тут так багато й таких благородних,
Що величаєтеся і походженням з роду безсмертних,
І спільний труд підняли ми для слави й успіху бажаєм,
Думаю, що не знайдем хоробрішого й ліпшого понад
Пана Геракла. Се вам і самим, надіюсь, буде звісно».

Так він сказав, і усі притакнули, а голосно люд весь
Зібраний теж загукав, щоб начальником збору мінійців
Був Алкеєнко, у всім товаристві тім найвизначніший,

50