(У салї сміх і брава.) І длятого бесїдник просить зібраних змінити денний порядок і покласти теперішню першу точку на друге місце, а взяти наперед другу: справи повіту.
Загальні оплески і брава покрили кінець бурмістрової промови. На внесок Євгена вибрано пана бурмістра одноголосно головою сього першого в сьому повітї народнього віча й висловлено йому подяку за несподївану гостинність. Потім забрав голос Євген як референт другої точки.
Гарячими, різькими словами змалював він сумний стан людности в повітї, бідність, брак опіки, здирства, лихву, темноту. Потім, оповівши докладно історію так званої »хлопської каси«, вияснив думку так званої реформи на основі нового проєкту. Він говорив виразно, що тут ходить про загарбаннє хлопського гроша для рятовання панських маєтків у часї, коли селянські хати й поля, за незаплату нераз кількох ринських, ідуть на лїцитацію. Промова від перших речень ударила всїх зібраних по серцях. Майже за кождим реченнєм льокаль лунав грімкими окриками признання. У зібраних горіли очі, тремтїли уста; деяким старшим виступали сльози на віях.
— Браття-селяни! — говорив Євген. — Покажім, що ми не дїти, що не дамо водити себе за ніс. Не даймо загарбати собі своєї кервавицї. Піднесїмо грімкий голос проти сього панського замаху на наше добро, такий грімкий, щоб і глухі почули нас. Станьмо як один муж проти нього. Сей новий проєкт не сміє бути ухвалений у Радї Повітовій. (Окрики: Не сміє! Не сміє!) З'обовяжім усїх чле-
