хала гнівом і обуренням, доходило до суперечок і сліз. В одній з таких хвилин пані Дреліхова поставила Регіні ту фатальну умову, що стосувалася Начка, і виснажена дівчина для дружнього спокою сповнила її волю. А втім, вона не думала про Начка. З егоїзмом закоханих думала лише про одного, не дбаючи про страждання другого. Ходило їй про посаду, бо ж, знаючи хитрість і нечесність Шнайдера, сумнівалася, чи вдасться здобути від нього спірну суму. Правда, розмова з Начком вельми принизила та зворушила її глибоко, але приниження замикає й робить затверділим серце, і відтоді старалась вона не думати про Начка.
Коли Владко повернувся через тиждень по тім епізоді з Начком, була Регіна першою клієнткою, що відвідала його в його помешканні. Прийшла сама без тітки і навіть без її відома. Її очі, що їм почування додавало бистрості, слідили пильно за кожним словом, за кожним виразом обличчя молодого адвоката. На цім обличчі старалась вичитати свій вирок, старалась знайти слід внутрішнього почування, і лишилась зовсім вдоволеною. Владко прийняв її з такою радістю і з таким сердечним, хоч тактовно здержуваним теплом, що Регіна не без підстави робила з того висновок, що й він під час своєї подорожі не раз про неї згадував. Його оповідання про наслідок подорожі вона майже не слухала, сподівалась саме такого результату.
Шнайдер зм'як значно, бачачи, що справа може взяти небезпечний для нього оборот, і показався схильним увійти в переговори. На натиск Владка згодився виплатити спадкоємцям блаженної пам'яті Киселевського половину виграної суми, відрахувавши досить значні борги, які буцімто поробив у нього небіжчик. Ані Владко, ані спадкоємці нічого не знали про ті борги. Шнайдер також не мав квитів, ані ніяких паперів, але свято пообіцяв доставити свідків. Очевидно, справа проволікалася і скінчити її відразу не було ніякої змоги. Отже, Владко вдався з Шнайдером до нотаря, у якого цей останній склав заяву, що признає спадкоємцям бл. п. Киселевського таку й таку суму і обіцяє виплатити її на руки їх повновласника після проведення всяких інших обрахунків, а до того часу він ручить усім своїм рухомим і нерухомим маєтком за совісне довершення виплати в своїм часі. Владко тріумфував, але здивувався вельми, коли Регіна прийняла його оповідання
