випрявши вовну та льняне прядиво, ступосянський люд не мав тепер власне що робити: мужчини й жінки, мов напівсонні, волочились по селі, тут, то там заходячи до хат на цілогодинні балаканки. Старші хлопці вирушали з вівцями на поле близько домів, дітвора, боса й майже гола, бродячи по кісточки в холоднім болоті, спішила на річку, де, розсівшись на сухих, гладких і теплих плитах, грілась на сонці і забавлялась ловленням дрібних рибок на гачки, зроблені вдома з простого дроту й загострені при допомозі потирання об м'який камінь-пісковець.
Взагалі ріка становить головний пункт, що притягає всіх мешканців сільця до себе, головну його й вічно б'ючу артерію. Коло неї цілими днями пересиджують сільські жінки, перучи на гладких плитах свою грубу білизну; у ній господарі в найтеплішу пору дня, влізши по коліна в холодну воду, миють своїх волів і овечок, щоб освіжити їх по цілозимовій стоянці в нечистих і тісних хлівах. Коло неї кружляють рибалки з вудками й приманками; до неї також пару разів біжить щодня уся сільська худоба, щоб гасити свою спрагу. І для любителя природи головним чином над нею громадяться красоти ступосянської околиці.
В якій четвертині милі від сільця гори з двох боків насуваються до самої ріки, стісняючи її корито й утруднюючи її біг поперечними камінними лавами. Старі смерекові бори вкривають ці гори і нависають над саме корито Сяна, полишаючи лише вузенький пасок мурави над самою водою. Це, без сумніву, найкраще місце в усій околиці. Сян, стиснений камінними брилами величезних розмірів, що стирчать по обох боках із берегів, з риком і шумом кидається на камінні лави, шарпаючи й гризучи їх сотнями літ, вириваючи в них величезні щербини і з вирваних могутніх плит творячи собі нові запори. Між цими лавами, скелями та плитами крутиться й піниться вода, прискає і жене в різноманітних напрямках. А що лави стирчать скісно, то вода, що об них ударяє, повиполіскувала між ними всю жорству й пісок, повигризала навіть м'якші частини пісківця, творячи нескінченні, вглиб сягаючі шпари, заломи та ями — бажані сховища для безлічі пстругів і кленів, що ніде не тішаться такою безпечністю, ніде до таких колосальних не доростають розмірів.
Нижче цього оглушуючого шуму й клекоту збурених
