пісня. Начко, притуливши обличчя до шиї брата, почав потиху плакати; його теплі сльози капали на Владкову шию. Владко хотів зразу вилаяти його, але не міг; лише відвернувся, поцілував Начка в мокре око і сказав шепотом:
— Ну, ну, дай спокій, якось то буде!
А дід співав дальше про долю арештантів:
Кликали до суду зізнання складати,
Мій адвокат гнівно взявся докоряти,
Лаяв, вимагав він правду говорити:
«А як скажеш правду, не будеш тут гнити».
— Слухай, Владку, слухай! — шепнув Начко, підносячи голову й прислухуючись.
Об стіну під їх боком стукано, очевидно, куснем дерева.
Насамперед стукнено раз. Дід зараз перестав грати і співати, відіклав ліру, встав і, не мацаючи, наблизився до стіни, де кінчивсь їх тапчан, і дерев'яним клавішем своєї ліри так само стукнув об стіну. Зараз відозвалися з того боку численні стуки в деяких відступах, то частіші, то рідші. По кожнім відступі дід стукав по разу, ніби даючи знак, що він зрозумів. Потім телеграфіст із сусідньої казні скінчив, а дід почав таким самим робом передавати йому новини. Хлопці чули про цей спосіб порозуміння, один із старших вуличників учив їх навіть злодійської абетки, але вони не запам'ятали собі її, тому не могли нічого зрозуміти з тієї розмови, що велася через стіну. Нарешті скінчив дід, і знову почав сусід, але цим разом коротко. Замість відповіді дід стукнув тричі й відійшов від стіни, а ставши під вікном між тапчанами, тричі стукнув обцасом об підлогу. По хвилині відізвався знизу так само трикратний стукіт. Дід виліз на фрамугу вікна і приложив голову щільно до грат, а руку вихилив надвір і зараз втягнув її назад, відв'язавши з довгої, тоненької, з прутів зв'язаної жердки лист, поданий йому через вікно з сусідньої казні. Він ізліз з вікна, підсунувся під тапчан, на якім лежали хлопці, і намацав десь у захованій шпарці шнурок. На його кінці прив'язав лист і спустив через вікно вниз до казні, що лежала прямо під ним, де й відібрано його. Коли дід звивав шнурок, знову відізвалися три стуки знизу — знак, що лист відібрано. Дід відповів так само трикратним стуком обцаса об підлогу і потім своїм клавішем стукнув тричі об стіну і, щойно віді-
