Із нами враз у двір ходіть,
Патент цей пану прочитайте,
Йому й печать цю покажіть,
А вже тоді, як він все знайде
В порядку, ми повірим всьому.
Тоді вже й цісарю благому
Подякуємо ми любов'ю,
Йому добром і навіть кров'ю
Послужим щиро ми при тім!“
„Се топре, кльопа, ти скасаля!
Хотім у твір, апи пісналя
І пан ваш все. Хотім, хотім!“
Сиділи в ґанку пан і пані
За сніданням, коли нараз
Юрбою, з шумом, наче п'яні
Ми все подвір'я заступили.
Комісар попереду нас.
При нім гайдук ішов, щосили
Торохтячи по тарабані.
Поблідла пані, піднялась,
Поглянула, трохи не впала,
І білі руки заломала,
І не то з питанням, не то
З сумним докором в очі мужа
Поглянула. Та, знать, не дуже
І пана втішило тото
Незвикле зборище. Ще дужче
Змішавсь, аж зуби закусив,
Коли побачив, хто струсив
Цей збір. Комісар! Так йому ще
Нечистий в'язів не скрутив?
Ну, буде лихо неминуще!
