Змінялись, в що захочемо, і щоб безсмертнії були“.
Окрім безсмертя проче все хай буде вам, як хочете;
Просіть щось інше, смерть таку, що вас з безсмертними зрівня.
Бо панувать бажаючи, в страшну покуту ви вдались, —
Так ось чому, незломнії, безсмертя не дається вам.
Щоб троє небеса здобуть, ви почали покуту цю,
Тому, дайтьянськії князі, не вчиню цієї волі вам.
Що тільки є в цих трьох світах рухоме і недвижнеє,
Хай нас не може побороть, хіба ми один одного.
Що просите й ось вирекли, це мушу я сповнити вам,
І вмерти доведеться вам лиш брату з братньої руки.
Такий подавши заповіт обом героям Праотець,
Звільнивши від покути їх, пішов назад у Брагми світ.
Цей заповіт одержавши, брати, дайтьянськії князі,
Що в світі їх ніхто не вб'є, вернулися в свої доми.
Іх други всі та свояки їх поворотом втішились.
Вони ж обстригли ковтуни, ходили гарно вчесані,
