|
Пишались в строях дорогих, в одежах щонайкращих все,
Справляли бенкети бучні, як лиш душі бажалося,
І вся громада друзів їх в розкошах знай купалася.
„А нуте, всякий їж і пий! гайнуй! в любові розкошуй!
Гуляй, співай і веселись!“ — цей оклик в кожнім домі чувсь.
Усякі крики радісні гули і оплески рясні,
Весь город Дайтья п'яний був утіхою, розкошами.
Отак в забавах, радощах роки плили, як день один,
Дайтьянам, що змінять могли свій вид, як їм бажалося.
II
А як минули празники, зібрали військо два брати
І провід обняли над ним, щоби світ Індри здобувать.
То ж попрощавшись з другами, з дорадцями й найстаршими,
В опівніч рушили вони, удачу з зір віщуючи.
З великим військом вправленим, послушним, уоруженим
В мечі і списм й булави князі датьянські рушили.
В супроводі похвал, примов, що вдачу віщували їм,
При співах духів вітрових оба йшли радісно вперед.
В повітря піднеслись вони, бо йти могли, де хтілося,
І з войовничим запалом на небеса нагрянули.
|
