І поки здержали знайомі,
Комісара в лице ливнув.
Скандал зробився, і не знати,
Як здужав пан його замняти.
Але комісар не забув
Образи, ждав пори, хилився,
І таки за своє помстився,
Та так, що пан ще гірш почув.
Оттак два роки колотилось.
А тим часом в селі змінилось
Чимало. Орендар старий
Умер, настав якийсь новий
Та хитрий з біса. Він то пана
Підмовив — своїм громадянам
Горілку дешевше пустить.
„Одно, що будуть більше пить,
А друге те: громада п'яна
Не буде й бунтів підносить“.
І справді в ті жидівські сіті
Людей попалося досить.
А жид у корчмі сюди й туди
Підпитим клепле: „Стид вам, люди!
Піп водить вас усіх за ніс.
На що вам в школу слати діти?
На що вам з паном задираться?
Що при тій школі упираться?
На що вам школа? Хай їй біс!“
І от поволі почалася
Зараза з корчми й потяглася
Із хати в хату. Не було
Вже згоди в радах так, як перше,
Ба вже й дітей чимраз то менше
Ходило в школу. Все село
