хоронити перед насиллям і відповідно до приписів Дгарма-Шастри навіть луком обороняти право.“
Вісвамітра мовив: „Кому, королю, мусиш давати дари? Кого мусиш обороняти? За кого мусиш боротися? Скажи мені це зараз, коли не хочеш бути винним нарушення свойого обов'язку.“
Горісчандра відповів: „Дари давати мушу все попереду брахманцям, а потім усім бідно живущим; захищати всякого в небезпеці, боротися з напасниками.“
Вісвамітра мовив: „Коли твоя високість, королю, вірно розуміє королівські обов'язки, то ось я, брахманець, потребую заплати; так дай мені те, чого зажадаю.“
Почувши це, король з радою душею, як коли б наново народився на світ, промовив до потомка роду Кавсіка: „Висловляй ясно, шановний пане, і без оговірок, що маю дати тобі. Уважай за дане вже все, хоч би й як воно було тяжко. Чи це буде золото, чи срібло, чи син, чи жінка, чи оце тіло, життя, чи город, чи держава, чи моє щастя, все, чого схочеш, дам тобі.“
Вісвамітра мовив: „Приймаю, королю, все, що ти обіцяв мені; та поперед усього дай мені дар — приносити королівські жертви.“
Король мовив: „Брахманче, і цей почесний дар дам тобі. Вибирай, начальниче двійників[1] усе, що хочеться тобі одержати від мене.“
- ↑ В англійськім тексті: О, chief of the dvijas; dvija очевидно не англійське, тільки індійське слово. Ріккер толкує його Zweigeborener, в значенню мабуть близькі до нашого „дводушник“, чоловік з двома душами.
