Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 14. Поеми (1959).djvu/489

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Середземне море, і сходу, де його перерізує Йордан. Ця ріка, одинокий неперерваний протік води, що має значення для цього краю, перепливає по черзі через два озера й губиться в третім, відомім під назвою Мертвого моря. Від півночі земля Ханаана обмежена двома рівнобіжними ланцюгами гір Лівану, з яких один тягнеться подовж її боку, а другий відмежовує її від великої арабської пустині. Долина, обнята цими двома ланцюгами гір, була в посіданню Ізраільтян лише в деяких рідких моментах їх історії. Зрештою їх осідки не переходили по-за джерела Йордану. Відси аж до південної границі, це значить, — до початку широкої пустині півострова Синайського, можна сказати, до лінії, яку можна потягти від південного кінця Мертвого моря до південно-східнього кута Середземного моря, весь край між морським берегом і долиною Йордана творить височину, широку на 12 — 15 миль, та високу понад морський позем до 2.000 стіп, коли тим часом ріка та озера містяться від 600 — 1300 стіп понижче позему моря. Височина дуже нерівна, але не має ніде значніших гір. На південь вона знижується терасами до пустині. На захід і в північній частині вона доходить аж до моря, але в південній частині вона обмежена рівниною, що, розширяючися, доходить аж до границі Єгипту й називається перешийком Суецом.

„У нутрі цього краю міститься тільки одна долина трохи просторіша. Вона починається від гори Табора, недалеко того місця, де Йордан випливає з Ґенесаретського озера, і кінчиться в затоці Аккі і в підгір'ю, гори Кармеля; вона має довжини 7 миль, а ширини 2—4. Сама височина через те ділиться природньо на