Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/27

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Лиш дуб могучий, жолудьми багатий, Спокійно в темну, зимну даль глядить Та ж він не дармо тепле літо втратив Хай в'яне листя, хай метіль гудить, Це сил його не зможе підірвати, А плід його прийметься й буде жить 1881. 2 Ь