І виходок і мебель враз ! Вигідне Береш його, виносиш, ну, і прямо На поле лий чи в компостову яму. 17 вересня 1889. XI. Встаєм раненько, миємось гарненько, Вбираємось і стелим ліжко вмить, Пісочком казню метемо чистенько, Тоді давай ходить, ходить, ходить… Шість кроків там і шість назад—досить, Щоб не крутився світ, та трьом тісненько : То два нас ходить, а один сидить, Той встане — з нас один сіда смирненько. Колись в Бориславі були землею Два ріпники J) присипані : три дошки Над ними стали скісною крівлею. Лиш люльку мали і вода сльозила В кутку : сей воду ссе, той курить трошки… Сім діб ! І нас того ж тюрма навчила. 18 вересня 1889. XII. Прохід — не хлопський в полю і не панський В садках тінистих, не філософічний Той Шіллерівський, а гігієнічний Прохід, реґляментовий, арештанський ! Зима чи літо, дощ, сніг чи погода, Мороз чи спека, на годину в добу *)*) Ріпник — робітник, що добуває нафту. 24
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/301
Зовнішній вигляд