Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/343

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Та я довго ще чув, як хрустіло Сухе гілля, куди він біжить, І щось в груді старечій хрипіло, Мов підрізаний в болю хрипить. І я думав: О, будь же прокляте Теє панське одіння тісне, Що для тебе, убогий мій брате, Так страшним учинило мене ! Нагуввичі, 1882. XI. голод. (Уривок з поеми „Різуни“)- Кривавий сорок шостий рік А) Клонився к осені. Кінчились Вівсяні жнива, наблизились Дні віддиху. Де-де волік Ще з поля копи до стодоли Мужик сумний. Не ласкав був Сей рік для нього : ще ніколи Він не затямив і не чув Про так страшний недорід ! Жито Хибло, пшениця заснітилась, Картопля вперше зогнила… Овес іржа присіла. Вбито Народню радість ! Не котилась По полю пісня, тільки йшла По селах дума невесела : „Помилуй, Господи І Тепер Прийдесь згибати І Вимруть села Небавом з голоду ! Простер Господь гнівну над нами руку ! J) 1846 рік — в цім році було повстання польських селян, мазурів, проти панів. Повстання це називається „мазурською різнеюи. 66