Ця сторінка ще не вичитана
Схибнув я стежки ! Ночами і днями Шепчи над ухом : „Ти слуга нещасних ! Працюй для них словами і руками Без бажань власних, без вдоволень власних !“ 28 падолиста 1883. VIII. Місяцю, князю ! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежкою таємною… Ніжно хлюпочеться Воздушне море; Так в нім і хочеться Змить з серця горе. Місяцю, князю, Ти чарівниченьку ! Смуток на твойому Ясному личеньку. Із небозвідної Стежки погідної Важко глядіть тобі В море бездонне, В людськости бідної Горе безсонне. Місяцю, князю ! В пітьмі будучого, Знать, ти шукаєш Зілля цілющого, Зілля, що лиш цвіте З-за райських меж… Ох, і коли ж ти те Зілля найдеш?.. 16 липня 1883. 41
