„Дурний ти ! Сиди та проценти бери, Та тільки дивись — я торгую“. Полакомивсь я на проценти, продав Корови, дав грошей три сотки, Собі ж на свій гендель лиш сотку лишив… Гай, гай, Ти мій Боже солодкий! Півроку пройшло, грошенята мої З процентами к бісу пропали — Все стрик пропустив. Усіх нас з ним ураз Із хати в зашийок *) прогнали. Прийшлося нам круто — і я став крутить… Почав по торгах відновляти Знайомства з людьми, що до тестя колись Вночі приходили гуляти. До коників змалку охочий я був, До них то я й кинувсь з запалом. Та що, небагато прийшлося гулять — Я швидко спізнавсь з криміналом… IX. Так Гершон, старий конокрад, говорив — І стих. Уже сумерки темні, Немов каламутна вода, залили Вонючії казні тюремні. А ми, слухачі мимовільні його, На прічах-) лиш кулились тихо: У всякого свойого лиха досить, — Що нам конокрадове лихо ! * 2J) В зашийок - в шию. 2) Прічі — нарі. 151
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/428
Зовнішній вигляд