Між убогих я роздав“. З уст до уст пішли слова ті, їх підхопив весь кагал : „Двадцять вісім тисяч шісток! Боже, та ж це капітал ! Бачите, який побожний Праведник між нами жив : Все моливсь і стільки грошей Богу в жертву положив !“ Ну, й не диво, що був погріб Многолюдний і шумний. „Двадцятьвісім тисяч шісток !“— Вкруг гуло, мов дзвін гучний. Позавчора був той погріб, Вчора шабаш був. Ну, ґіт 1 Посходилась повна школа, Помолилися, як слід, Почали вже розходитись — Гамір, гутірка… І що ж? „Двадцятьвісім тисяч шісток!“ — Шепт іде, мов в листю дощ. Ей, озлив мене той шепіт, Я на лавку вилажу. „Слухайте, бенай Ізруайль *), Я вам массе *) **) розкажу ! Бачив сон я цієї 'ночі. Мацюпіньким червячком Я повзу мов, підповзаю Перед сам Єгови трон. Бачу я : вага велика Настановлена стоїть, Коло неї сам Міхуайль Меч поломінний держить.
- ) Сини Ізраіля. (їв. Фр)>
- ) Казка. (Ів. Фр.).
185
