Ця сторінка ще не вичитана
Куме, кумеІ Не треплися! Не кленись та не молись! Слухай радше приповідки, що малим я чув колись“. V „Був собі колись господар, мав і поле і садок, гарну хату і худобу, пчіл чимало колодок, жінку добру, челядь вірну, дещо грошей під ключем, так що завиділи люди, називали багачем. Був у нього вуж домашній, що нікого не кусав, і свобідно всюди лазив: уночі корови ссав, а на день йому господар від нетямної пори ставив молоко солодке у мищині край нори. Вуж цей, то було хазяйське щастя: і з роси й з води в двір плило добро, сторичний плід давали всі труди. Пречудово скот плекався, всім на диво родив хліб, родив сад, роїлись бджоли, мов лопатою хто гріб до двора достатки всякі, а нещастя відвертав: 226
