Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/124

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Повірники. Вони є з нами в змові І пустять вас, як тільки шепнеш їм Моє ім'я. А містом сміло йдіть Простісенько до княжого двора. Там завтра суд; хто вас побачить, зараз Подумає, що судова сторожа. П утята. Гаразді Коли все виконання буде Так гарне, як твій плян і як усе, Що досі зроблено, то завтра може Всеслав могучий вже засісти на Великокняжому престолі. Г остомисл. Нуте В дорогу! Поспіх, лад і згідність в ділі.. Рішучість тут і смілість нам потрібні. Нехай провадять вас щасливі зорі! Бояри, вояки і слуги відходять. Я В А II Гостомисл, два отроки з похідними Г ОСТОМИСЛ до одного хлопця. Віддай йому ось другу похідню! Хлопець дає. Запри ті двері! Хлопець запирає двері зброївні. Поможи мені Знять панцир , зброю! Хлопець помагає. Положи Ось тут на столику мій меч! Тут обік Постав мій панцир! Шолом де? А Л О П Є Ц ь вносить із сусідньої кімнати. Ось Є. Г остомисл. Постав на панцирі! Чекай! Ті кінські Хворти, то знак воєнний! їх мені Не треба завтра. Завтра суд, то треба