Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/329

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Чирняк. Прошу, панове! Не погордуйте! Чим хата багата! Шпіцкопф. О! Оце ще розумніше! Дуже розумно, дуже! Іде до сусіднього покою, за ним Цим- бальський, Гутак, Завадський. Я В А VI Чирняк, Мартин, Криштоф Мартин полушепотом. Пане майстер! Пане майстер! Чирняк вертається від дверей. А ЩО Там? Мартин. То це моргає ваша анкета? Чирняк. Ну, або що? Мартин. Тьфуі Чирняк. Як то? Як то? Мартин. Один із тих панів скінчений осел, а другий очевидно кпить із вас! Чирняк. Що? Мартин. Хіба ж ви цього не бачите? Чирняк. Пане Мартине, прошу вас, робіть свою роботу, а свої уваги лишіть для себе. Що я бачу, те бачу, а що роблю, то знаю І СВІЙ розум маю. Йде до дверей. ЯВА VII Ті самі й Завадський Завадський до Чирняка. А, ось ви тут! Бере його на бік. Слухайте, пане брацє, по якого чорта нам до анкети того Цим§альського? Та ж то скінчений осел. Чирняк. Говоріть своє! Осел, але впливовий чоловік. Знаєте, він начальник статистичного бюра, а його жінка має сестру за паном совітником від намісництва. А що він дурень, то це тим ліпше І Можна - вмовити 326