Цю сторінку схвалено
Хата Миколи. День. Стіл відсунений, за столом і на ослоні селяни й жінки, між ними Бабич і Настя. Микола підпитий з келішком у руці серед хати. На столі велика пляшка горілки і хліб та сіль
ЯВА І
Микола, Бабич, Настя, селяни, жінки.
Селяни п'яними голосами співають журавля:
Ой, там у лісі, ой, там у лісі плужочок,
Плужочок-чок-чок-чок (2) плужочок.
Ой, виорав він (2) ланочок,
Ланочок-чок-чок-чок (2) ланочок.
Ой, насіяв він (2) конопель,
Конопель-пель-пель-пель (2) конопель.
Та й занадився (2) журавель,
Журавель-вель-вель (2) журавель.
Ой, я тому (2) журавлю,
Журавлю-влю-влю-влю (2) журавлю
Та бучком ноги (2) поломлю,
Поломлю-млю-млю-млю (2) поломлю.
Селяни й селянки при останніх куплетах похитуються, торкають одні одних плечима та кивають головами, позираючи на Миколу, що стоїть зі звішеною головою й держить чарку в тремтячій руці. Коли спів скінчився:
Микола. Ну, куме, дай Боже здоров'я! П'є.
Бабич. Дай Боже всього доброго!
Микола. Ні, цього не кажіть! Чого доброго? Я доброго нічого в Бога не прошу. Досить
68
