Бачить — кінь осідланий стоїть, Де вперед не було ні одного. «А відки сей кінь? І пощо тут сей кінь? І як посмів без мого дозволу Тут явитися він?» «Хіба се кінь?» пита вона. «Хіба не кінь?» питає він. «Ах ти, голово дурна! Чи осліп ти вже зовсім? Се корова молочна, Що прислала мама в дім». «Се корова?» пита тато. «Таж корова!» мовить мама, «Їздив світом я багато І видав багато тама, Та корову бачити в сідлі — Се ще не траплялося мені».
Наш господар вечором з дороги Повернув до дому свого; Бачить пару лицарських чобіт, Де вперед не було ні одного. «Се що таке, жінко? — Питає в жони. — Чиї осе чоботи? Відки тут вони?» «Чоботи?» пита вона. «Адже чоботи!» він рік. «Ах ти, голово дурна! Чи сліпий сей чоловік ? Це ж два відра для води Прислав боднар нам сюди».
