Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/130

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана



Тут упав Рібальд додолу,
Бо стекла з нього вся кров,
І на грудях у Гульбруни
З його тіла дух уйшов.

А вона з плачем клялася:
«Лишусь дівою весь вік,
Не діткнеться мого тіла
Більше жоден чоловік».

 
ТРІСЛА ТЕТИВА
 

Гуннару стрільцеві в бою
Трісла в луці тетива.
«От пропаде від розбою
Молодецька голова!»

І до любки до Гальгерди
Мовив Гуннар: «Покажи
Чи мене ти любиш вірно,
Свою косу розв'яжи,

«Космик дай волосся свого
На новую тетиву,
А то смерть мене чекає,
Я ж для тебе лиш живу!»

І відмовила Гальгерда:
«Ось і маєш! Чи на те
Я плекаю та кохаю
Те волосся золоте?

«Ніби ти живеш для мене!
Та живи для себе сам!
А волосся тобі свого
Я ні космика не дам.

«Не дурна тебе спасати.
Не забула ще я це,