Ця сторінка вичитана
Тут упав Рібальд додолу,
Бо стекла з нього вся кров,
І на грудях у Гульбруни
З його тіла дух уйшов.
А вона з плачем клялася:
«Лишусь дівою весь вік,
Не діткнеться мого тіла
Більше жоден чоловік».
ТРІСЛА ТЕТИВА
Гуннару стрільцеві в бою
Трісла в луці тетива.
«От пропаде від розбою
Молодецька голова!»
І до любки до Гальгерди
Мовив Гуннар: «Покажи
Чи мене ти любиш вірно,
Свою косу розв'яжи,
«Космик дай волосся свого
На новую тетиву,
А то смерть мене чекає,
Я ж для тебе лиш живу!»
І відмовила Гальгерда:
«Ось і маєш! Чи на те
Я плекаю та кохаю
Те волосся золоте?
«Ніби ти живеш для мене!
Та живи для себе сам!
А волосся тобі свого
Я ні космика не дам.
«Не дурна тебе спасати.
Не забула ще я це,
