«Ти мой, — озвався майстер раз, —
Не можу зрозуміти;
Скільки прогнив, усе чував
Про всякі кондуїти;
Що як хто їсть, так і працює;
У тебе ж навпаки:
Ніхто не робить так ліниво
Й не їсть хапливо так, як ти».
«Га, — відповів на те челядник, —
Се зовсім ясна річ:
Їда малий часок триває,
Робота ж день і ніч.
Якби весь день заставили
Нас їсти раз у раз,
Я б певно так помалу їв,
Як тут пилую в вас».
На одно виходить, на одно виходить.
Чи хто має гроші, чи без грошей ходить.
Як хто має гроші, то купує й платить
А як хто не має, нічого не втратить.
Як хто має гроші, мусить умирати,
А хто їх не має, може в спадку взяти.
Як хто має гроші, може ожениться,
А як хто не має, може й запізниться.
Як хто має гроші, той чоботи купить,
А як хто не має, той босоніж лупить.
Як хто має гроші, той найме музики,
Хто не має, дома сам учинить крики.
Як хто має гроші, на санках поїде,
А як хто не має, той і пішки піде.
Як хто має гроші, то має й турботи,
А котрий не має, шукає роботи.
