Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/199

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


 Гей, в кого не мужняя душа,
 Не посмів би плавать там!
А проте дівчина з руської країни,
Що в короні сяє, мене не приймає.

 Знаю вісім штук: умію я
 Вірші голосні складать,
 Їздить на коні прудкому, як змія,
 Плавать в пінявих валах,
 І на лижвах по снігу шмиглять,
 Списом в оленя кидать,
 Веслувать, як досвідний гребець,
 Мечем, луком воювать.
А проте дівчина з руської країни,
Що в короні сяє, мене не приймає.

 Там на юзі жінка, ні дівча
 Не затаїть, а признасть,
 Що ми вранці в южне місто те
 Впали, наче звірі в снасть.
 Там-то брязк ішов від наших зброй!
 Там-то кров лилася з тіл!
 Там-то я ім'я своє вписав
 На свідоцтво своїх діл.
А проте дівчина з руської країни,
Що в короні сяє, мене не приймає.

 Я родився в Уплянді, де люд
 Славно луки натяга,
 А тепер, ненависні хлопам,
 Човни вольнії мої
 То до берега причалюють,
 То йдуть в море, як чайки,
 Як їх з берега позсовуєм,
 Криють хвилі водяні.
А проте дівчина з руської країни,
Що в короні сяє, мене не приймає.