Над дитя схилившись,
Смиком потягає,
Тихо, м'яко скрипка
Мов квилить-ридає.
«Ангелику мій,
Відкрий оченята,
Срібним голосочком
Озовись до тата!
«Я тебе не лишу!
З голоду, як я,
Згибла б ти тут швидко,
Донечко моя.
«В бурю від порога
Гнали б тебе в світ —
Ох, бо серце людське
Зимнеє, як лід!
«А хоч в злото, шовки
Вдягнуть у рясні,
Та зате затопчуть
Душу у багні.
«Ти ж ходи зі мною!
В небеса полинем,
На рожевій хмарі
Сядем, відпочинем.
«І глядітимемо
На ту землю з раю, —
Пісеньок чудових
Я тобі заграю.
«В снах чарівних, любих
Будуть все нам сниться
Зорі золотії,
Ангеляток лиця!»
