А тепер, мій друже вірний,
Киньмо тон сей елегійний,
В героїчний перейдім!
Про таку тобі погоню
Пісню я тепер задзвоню,
Що й чортам не стид би всім.
З Рейхенгалю до Вайдрінгу
Мусиш знати дорожнику
По тій кручі кам'яній?
Всі цісарські інтимати
Її розоктроювати
Не потрафлять, брате мій.
Там-то гори, там-то скелі!
Величніші, ніж усеї
Глупоти людської гнет;
А край шляху карколомна
Западня така бездонна,
Як військовий наш бюджет.
