Ця сторінка вичитана
О злудні про безсмертність сни
Собі я з думки вибив вас.
Тепер же теплим, ясним літом
Я бачу, що зробив це в лад:
Вінчаю серце новим цвітом,
Примари ж тихо в гробі сплять.
Купаюся в пречистій річці
І з хвиль холодних свіжість п'ю,
Любуюсь склепом тим блакитним
І кращих батьківщин не жду.
Тепер я зрозумів, ліліє,
Ти пишноцвітна, твій привіт:
Як цвіт твій, що ось тут ясніє,
Так само мушу й я зотліть.
