Йшов пастух ще перед світом білим,
Крикнув вгору браму отворити.
Вчула сторож пастуховий голос,
Втворила му браму чрез Волтаву.
А пастух на міст виходить, — разом
Став посеред і затрубив грімко.
Вскочив князь на міст і сім владик з ним,
Кожний з своїм полком, причвалали.
Грімко бубни до дня відозвались,
Голоснії труби заревіли,
І здрижав міст весь від їх удару.
Страх ударив на всіх на полянів:
Ай, поляни за ружжя хватають!
Ай, владики тнуть глибокі рани.
Вже поляни сюда-туда скачуть,
І за брами, і за перекопи
Кидаються товпами навтеки,
Далі, далі перед вдалов січев!..
«Га, і Бог побіду дарував нам!
Одне сонце встане на всім небі,
Встане Ярмир оп'ять на всю землю».
Рознеслася радість по всій Празі,
Рознеслася і в окресність Праги,
Рознеслася радість по всім краю,
По всім краю від радісной Праги.
Сей я спів вам пою многославний
Про великі борби, люті бої;
Уважайте, весь свій ум зберіте,
Уважайте, почуєте дива!
В стороні, де Голомуцька область,
Там гора ся взносить невисока,
Невисока, Гостайновом зветься,
Мати божа чудеса там творить.
Довго в мирі були власті наші,
І добробут цвів між людом довго,
Но від всходу на край буря встала,
