Тож самі судіть законом правду!
Вже не буду спорів вам судити,
Найдіть мужа рівного з-між себе,
Щоби правив вам твердим желізом,
Бо дівоцька рука заслабая,
Щоб горді ваші карки нагнути!»
Встав Ратибор із гір Карконошів
Й такі речі почав говорити:
«Встид нам правди у німців шукати,
У нас правда по святім законі,
Котрий наші батьки нам принесли.
В тії землі жирні чрез три ріки…»
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
«Всякий батько пан челяді своїй,
Мужі пасуть, жінки одіж роблять.
А сли вмре голова у домі,
Діти разом маєтком владіють,
Владику си вибирають з роду,
Щоби замість них ходив у раду
Меже кметів, лехів і владиків».
Встали кметі, лехи і владики,
Похвалили по законі право.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
