Пішла мила на ягоди
В зелену діброву,
Вбилась їй тернина гостра
У біленьку ніжку,
Не могла моя миленька
На ніженьку стати.
«Ай ти, терне, гострий терне,
Чом ти біль ми робиш?
За те будеш, гостре терне
Викинено з ліса!»
«Пожди, мила, в холодочку,
В зеленій діброві,
Я побігну на зарінок
По білого коня».
Пасе коник на зарінку
Траву зелененьку,
Моя мила в холодочку
Милого чекає.
І зачала нарікати
В діброві тихенько:
«Ах, що ж скаже моя мати,
О, я нещаслива!