Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/98

Ставлю я його високо,
Вище понад всіх учених,
Бо здійма він свою руку
До голов царів священних.

 

БУДЬ ЩЕДРИМ!

 

Коли добра земного
В уділ дістав ти много,
Будь щедрим для людий,
Нехай від дому твого
Не йде без дару твого
Старий, ні молодий.
Бо щедрість доброхтлива
Не з'їсть багатства твого,
Поки тобі зичлива
Всесильная судьба.

А скупість завидлива
Добра не вдержить твого,
Коли до дому твого
Насунеться журба.

 

ГОРЕ НАШОМУ ЧАСОВІ!

 

У днях щастя чоловік —
Образ дерева плідного:
Доки плоди є на нім,
Прибігають всі до нього.

Та, як плоди обпадуть,
Всі байдуже геть спішать,
Древа іншого шукають,
Щоб із нього плоди рвать.

Горе нашому часові!
Всіх захланність обійма.
Щедрих, правих не знайшов я
Й одного між десятьма.