Ця сторінка ще не вичитана
Лиш я не смію плакать. Я тепер Не проливать,—сушить повинна сльози. А прецінь я найбільш тебе жалію, Тебе й того, що тя вбив. Ну, Каїн, Тепер готова я іти з тобов. К а ї н. На східний бік від раю стежка наша. Там найпустіше—найкраще для мене. А да. Веди мя, а най Бог тебе веде.— А діти наші на руках несім. К а ї н. Убитий брат бездітний був. Підтяв я Корінь нового роду, щоби швидко Розвився був в пречудне, чисте древо, І злагодив мою гарячу кров, Рід Авеля змішавши з моїм родом. О, брате, брате! А да. Мир душі його! К а ї н. А моїй? Відходять. 108
