ПЕРЕД ПАЛАТОЮ МЕНЕЛАЯ У СПАРТІ Г е л є н а виступає з хором троянських полонянок, між ними Панталіс1, провідниця хору. Г е л е н а. Гелєна, многим диво, многим лайки ціль, З затоки йду, де йно-що ми причалили, Все ще мов п'яна від гойдання довгого Морської хвилі, що з фригійських нас рівнин На бурних плечах в ласці Посейдоновій У міццю Евра в рідну пристань занесла. Внизу ще там цар Менелай з найкращими З вояцтва свого поворотом тішиться. Вітай же ти мене, високий доме мій, Що Тиндарей, отець мій,тут над кручею, Вернувши від горба Паллади, збудував, І понад всі доми спартанські прикрасив, Коли з сестрою Клітемнестрою2 ще тут І з Кастором та Поллюксом я гралася. Вітайте й ви мене, залізні крила брам! У вашім гостелюбнім отворі колись Мені явився в повнім блиску мій жених Зміж многих мною вибраний, мій Менелай :. 1 На малюнку Полігнота в Дельфах представлено Гелєну з двома служницями; під одною підписано „Елєктра“, під другою „Панталіс“. - Клітемнестра, жінка Аґамемнона, була також дочка Тиндарея, але з іншої матері. Гелєна, Кастор і Поллюкс уважалися зрештою дітьми не Тиндарея, а Зевеса. 8 В іншім місці Гелєна представляв це так, що Менелая вибрав для неї сам батько і що вона пішла за нього нерадо, кохаючи іншого, Патрокля. 113
