Ця сторінка ще не вичитана
Твої безумні родичі змія Послухали і впали. Пощо ж духам Зводити їх? І що в тіснім тім раю Було таке, щоб зависть в нас збудило, В духах, що світ ввесь… Та що то й казати Ти ж цього всього розуміть не можеш Помимо дерева знання. К а ї н. Но все, Що про знання ти кажеш, рад я знати, Бажаю знати, і спосібний1 знати. Л ю ц и ф е р. І маєш смілість бачити? К а ї н. Стрібуй1 2! Л ю ц и ф е р. Побачить смерть? К а ї н. Ніхто ще її не бачив. Л ю ц и ф е р. А прецінь всіх вас жде вна:‘. К а ї н. Батько каже, Що вона страшенна; мати слізьми плаче, Як лиш згадать про ню, а Авель зносить До неба очі; Цілла похилявсь, 1 Спосібний—спроможний, здібний. 2 Стрібувати—попробувати. 2 Вна—вона.
