Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/25

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Молитви шепчучи, а Ада тихо Глядить на мене. Люцифер. А що ж ти? К а ї н. Мене Палять, давлять несказані гадки, Як лиш почую про ту смерть всесильну, Котрої, здаєсь, ніхто з нас не уйде. Скажи, мож1 з нев1 2 боротись? Хлопцем ще Боровся я для забавки із львом Аж поки, ревучи, не втік ми3 з рук. Люцифер. Вона без тіла, але всі тіла, Що зродились з землі—пожре. К а ї н. Ах? Я Гадав, що вна жива. І як вна може, Не живучи сама—життя пожерти? Люцифер. Спитай нищителя. К а ї н. Кого? Люцифер. Ну, Творця! Зви Го1 Як хоч. Він сотворив на те, щоб нищить. 1 Мож—можна. а 3 нев—з нею. 3 Ми- -мені.

  • Зви го—зови його (діял.).

24