Які від віку є в нутрі людському. Ви більші силою, це вам признаю, Ми більші духом. Руф. Сила — також духі Де ж би взялась та сила, мудрий діду, Без духа в боях? Ми здобули світ, Вас здибали на тім далекім шляху, Ви буритесь — і ми вас зметемо. Ви—мов чужа заноза в нашім тілі, Тож геть її! Це ясно, мудрий діду! А к і б а. Не так то й ясно. Пощо ж воскресив нас І на видовиїце подій поставив Незвісний дух, що ми зовемо Богом? Руф. Це, друже мій, його річ, а не наша. А к і б а. Так признаєш і сам його, легате, Значить, він єсть і Рим його признає, Великий Ягве непоборних сил, Що вів Саула й Юду Маккавея, Що й нас веде й до тебе мовить мною. Руф. Я знаю тільки Бога переможця, Цей зветься Рим; — а чом мовчить ваш Бої? А к і б а. Згрішили ми, мабуть, нас знать не хоче, Та знаєм ми його й будемо знати! Хіба ж брехня ті таблиці синайські? 335
