Що ви? Що та блакітна бездна, етер Бездонний, у котрім пливете ви, Як листя зісхле я видав пливуче На криштальових хвилях райських рік? Чи ваша путь означена, чи, може, Мчитесь ви сліпо в воздушнім просторі В безмірну даль, для думки недостижну, Що духа безконечністю п'янить? О, Боже! О, боги, чи хто ви будь там,— Як ви хорошії Як хороші діла, Чи власні тіла ваші ті, чи що це! О! дайте вмерти ми, як мруть атоми, (Коли вни мруть), або пізнати вас, Всю силу і мудрість вашу! Ох, ти, духу, Убий мя, або дай поглянуть зблизька! Л ю ц и ф е р. Чи ж це не близько? Глянь назад на землю. К а ї н. Де вна? Нічо не бачу, тільки безлік Світел. А ю ц и ф е р. Он там. К а ї н. Не бачу її. Л ю ц и ф е р. Вона блищить. К а ї н. Он, то? Ади, Л ю ц и ф е р. Так! 48
