Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/55

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Лю ци ф е р. Вступай. К а ї н. А верну? Л ю ц и ф е р. Конечно. Хтож би намножив людей Для смерти? Ще порожне її царство,— Колись заповниться; це ти і рід твій Його заповнить. К а ї н. Розступились хмари В широке колесо довкола нас. Л ю ц и ф е р. Вступай вперед! К а ї н. Ну, а ти? Л ю ц и ф е р. Не бійся 1 Без мене ж ти б з землі не був ся рушив! Ну, Далі, сміло! Щезають у хмарах. IIII Пекло. Л ю ц и ф е р і Каїн. К а ї н. Як глухо, пусто в сумрачнім тім світі. Ні І бачиться, світів тут много; люду В них більш, ніж на огромних ясних зорях, Що там вгорі так густо кружать, більш Подібні до блискучих жителів Небес незримих, ніж до тіл, що служать Мешканням живим істотам; тільки 54