Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/74

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Ще більш від мене стратить, як таке іТрекрасне діло зопсується. Л ю ци ф е р. Жаль ми Тебе, що любиш те, що гнеть1 зів'яне. К а ї н. Мені тебе жаль, що нічо не любиш. Л ю ц и ф е р. А брат,— чи любиш і його? К а ї н. Чому ні? Л ю ц и ф е р. Отець твій любить го, і Бог. К а ї н. І я. Л ю ц и ф е р. То дуже смирно й гарно. К а ї н. Смирно? Л ю ц и ф е р. Він По тобі другий родивсь,— його мати Найбільше любить. К а ї н. Най го любить та, Котру змія підмовилаї 1 Гнеть — геть чисто, скоро. 73