— Чом же ти не дивишся на ліс? — допитувалася Цінеяя.
— Бо волосся Бібліс м'якше від усіх квітів і пахучіше, бо очі Бібліс…
Але Ціянея зупинила його.
— Хлопче! Мовчи!
Сподіваючись вилікувати його від його грішної пристрасти, вона зараз попровадила його до одної гірської німфи, що мала сім дочок таких красунь, що ні в казці не сказати, ні пером описати. І обидві, змовившись, заговорили до нього:
— Вибирай собі! Котра тобі подобається, Кауне, буде твоєю жінкою.
Але Каунос дивився на сім молодих красунь такими байдужими очима, немов би це було сім каменюк; бо образ Бібліс наповнював усю його маленьку душу, так що в ній не було більше місця для іншого кохання.
Цілий місяць отак водила Ціянея свого сина з гори на гору і з долини в долину, але ані разу їй не вдалося відвернути його від попереднього бажання.
Вкінці бачучи, що вона ніколи не поборе цю завзяту пристрасть, Ціянея зненавиділа свого сина і почала називати його підлим. Але хлопець зовсім не розумів докорів своєї матері. Чому споміж усіх дівчат йому відмовляють власне ту, котру він любить? Чому пестощі, дозволені в немилих обіймах усякої іншої, робляться злочином в обіймах коханої Бібліс? З яких таємних причин чуття, що йому здавалось щирим і чистим, здібним на всяку жертву, осуджено, як варте всякої кари? Аджеж Зевс, думалось йому, оженився зі своєю сестрою, а Діонова дочка Афродіта поважилася навіть зі своїм братом Аресом ошукувати свого брата Гефайста. Він, бідолаха, не знав, що боги прийняли одну мораль для себе і вважають її розумною, а чесний люд турбують незрозумілими законами.
Ціянея сказала своєму синові:
— Не хочу вважати тебе своєю дитиною!
І вона кивнула на Кентаврицю, що бігла до моря, посади-
